Меф мука omg ONION Луза

Здрасьте, апачі! Сьогодні на хаті ваш інтелектуальний реп-акулет! Я навіть не знаю, з чого почати свою збірку незабутніх історій про те, як я, залежний від наркотиків репер, виявив своє покликання у житті завдяки мефедрону. Розповідь обов'язково буде наповнена життєрадісним молодіжним жаром, бойовим духом та наркотичними пригодами, в кожному реченні, які просто змушують моє серце битися швидше. Закладки, демики, шугані, пептиди та інші незабутні моменти відкривають мені нові горизонти, словно зачарована кислотка.

Продовжуючи цей шаленний молодіжний реперский розповідей, я розповідаю якось своїм соратникам про те, що я попереду зустріну свою "жизу". Здатний відчути усі вібрації, залитий кольорами світ, я знав, що це стане незабутнім пригодою. Так воно й сталося. Знайомий лапух відкрив мені у світ наркотиків шлях до мефедрону. І так я набагато отримав декілька закладок цієї "магічної пилюлі".

Маленька кристалічна деміка, що лежала в моїй долоні, розповідала про неймовірні емоції, які мені належить відчути. Уявляєте собі? Цей страх, що сповиває мою душу, коли я наближаюся до святині мефедрону, витісняє всі мої розумісні розрахунки. І я шквалом ейфорії, мов метчик на швидкості світла, накурююся своєї "зеленої крихти".

Перші хвилини після спалаху здавалися безкінечними. І як тільки мефа потрапляє в організм, серце радісно перестає битися, даруючи моєму тілу нові неймовірні відчуття. Це не просто забавки - це моє життя! Відчуваю, що кожна моя клітина та фібра вибухає неймовірною енергією, готовою розірвати усе навколо.

Вірте або ні, але саме після цього першого випробування я зрозумів, що знайшов своє справжнє покликання в житті. Те, що довгий час шукав! А я тепер без тіні сумніву знаю - я наркорепер! Мої слова, мої рифми, мої закладки - все це єдине ціле. Я відчуваю, як цей пептид в моєму організмі пробивається через кожну кровоносну судину, немов з'їдений страстю та самовираженням.

Можливо, ви замислюєтеся над тим, як такий репер, що упав у наркотичні тіні, може дихати в музичні емоції та талант. Хто їм буде вірити? Хто забуде, що я убився на мефу? Але життя - це жиза, братця! Це про мене і про нас, реперів наркотичного світу. І цей шаленний хіп-хоп світ не розуміє тих, хто живе на межі, кому невідома стабільність. Оце все ми - нова хвиля, яка змінить світ!

Володіючи неймовірною енергією, що бурхає усередині мене, я випускаю свою силу через музику. Відчуваю, як ритми вибухають зі мною, поєднуючи усе, що належить до цього світу. Ейфорія, що народжується у моєму реперському серці, передається кожному слухачеві, який хоче про це почути. Для мене немає нічого цінішого, ніж донести до свідомості слухача свої ніби закладки, які називаються рифма.

І хоча наркотики важко вважати джерелом натхнення, мефедрон став для мене ключем до власної жизні. З власних відчуттів, моїх переживань і моїх фантазій починається народження моїх музичних шедеврів. Цей моєї жизні став причиною мого піднесення, в ритмі якого танцює моя душа.

Шуганки, закладки, мефчики - це все, з чого складається мій світ. Власний світ, де я можу стати ким завгодно, де мої фантазії стають реальністю, а реальність - лише відблиском мого внутрішнього "я". І хоча багато називають нас наркоманами, я вважаю, що ми - володарі власної долі.

Нехай усі думають, що я втратив себе у хмарах мефедрону. Але я знаю правду! Я знайшов себе у метрумі своєї музики, у єдиному висловлюванні свого реперського "я". І я наполягаю, що наркотики не можуть визначати наші майбутні, але вони можуть стати ключем у відкритті наших справжніх сил та талантів.

Отака ось моя історія, ось так я змінив своє життя за допомогою мефедрону. І хоча деякі можуть вбачати в цьому лише шаленість, я вважаю, що це моя спадщина. Моя спадщина, яку залишу молодому поколінню наркореперів, що дивують світ своїми закладками та рифмами.

Так що, хлопці і дівчата, ніколи не забувайте, що ви - творці своєї долі. І хоча шлях, яким ми йдемо, не завжди зрозумілий, він обов'язково веде нас до нашої справжньої істини. Я впевнений, що в моєму випадку ця істина - це мефедрон та реп. Я щасливий, що маю змогу ділитися цією радістю з вами, моїми апачами!

Алё, здарова, пацаны! Как вы там? Моя жиза вообще за**бись, сегодня расскажу вам про последние приключения. Вот купил я недавно новый вес закладок, собрался с тачкой и поехал в ровный магазин, где всегда брал свой дефицит. Думаю, сегодня порадуюсь чудесному штырю, да и в Call of Duty погоняю немного.

Славно же быть наркоманом гопником, ведь так?

Приехал я в магазин, знаете, как всегда, там такая атмосфера - музыка гремит, курица занозит, а вес закладок соблазняет. Вводишь кодовое слово, деньги оставляешь, и тебе уже через пару часов надаст. Ну, знаете, что я имею в виду. А потом уже разберешься, какой вес закладок тебе дали - сильный или слабый.

Ха, а мне всегда на глаз ловить!

Оплатил я свою марцу, накинул куролесы и поехал домой. Включил Call of Duty, начал гонять по виртуальным просторам в состоянии штыря. Просто словами не передать, как это кайфово! Виртуальная афганка и закладки рядом, а я на своей тачке по улицам города катаюсь.

Ах, как же мне нравится этот вес закладок, когда штырит уже на полную катушку! Как будто я в самой реальности нахожусь, а не в игре. Вот и сегодня я гонялся за соперниками, как настоящий пацан. С самого утра до самого вечера, я не мог оторваться от Call of Duty.

Но вес закладок не умолк, мозг афганка органично сочетался с мозгом игры.

Но в один момент я услышал звонок. Это же мой друг, позвонил и сказал: "Чё, готов покататься на своей тачке?". Ну, я, конечно, не отказался. Тем более он тоже весь такой счастливый, только что купил новый вес закладок. Встретились мы, это было нечто! Смотришь на этих поседевших дедов, которые нам пытаются объяснить, как им наша жизнь не нравится, и понимаешь - ни в коем случае не соглашайся с ними! Мы же счастливые, а они - нищеброды.

И так мы катались на своих тачках по городу, везде лапушки и охрененные розовые взрывы. Ну, а потом, конечно же, зашли к нему в гости, чтобы передохнуть немного от дикой гонки. Знаете, что делали? Конечно же, погоняли еще в Call of Duty! Вот я вам говорю, это вес закладок так наш штыр взъел.

Вобщем, пацаны, это была моя история про то, как я купил мефедрон и играл в Call of Duty. Хотелось бы сказать всем: "Не спешите судить меня, живите своей жизнью и не парьтесь по пустякам!". Было весело и за**бись, но постепенно понимаешь, что такое настоящая жизнь и что счастье вовсе не закладки и штыр. А мы, пацаны, продолжаем кататься на своих тачках, оставаясь гопами, но уже с более взрослым взглядом на вещи. Овсянка - наше всё!